Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року Справа № 904/3623/14 Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Васищака І.М., Грека Б.М.,за участю представників сторін позивача - Бернацька О.В.; відповідача - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від09.12.2014у справі № 904/3623/14за позовомПублічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального підприємства Царичанської районної ради "Факел"простягнення пені в розмірі 9 632, 11 грн, 7% штрафу в розмірі 10 994, 43 грн, інфляційних втрат в розмірі 1 281, 26 грн, 3% річних в розмірі 1 930, 39 грн за договором купівлі-продажу природного газу

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства Царичанської районної ради "Факел" (далі - КП "Факел") про стягнення пені у розмірі 9 632, 11 грн, 7% штрафу у розмірі 10 994, 43 грн, суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 1 281, 26 грн та 3% річних у розмірі 1 930, 39 грн, а загалом 23 838, 18 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2014 порушено провадження у справі № 904/3623/14 за позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до КП "Факел" про стягнення пені в розмірі 9 632, 11 грн, 7% штрафу в розмірі 10 994, 43 грн, інфляційних втрат в розмірі 1 281, 26 грн, 3% річних в розмірі 1 930, 39 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Новікова Р.Г.) від 18.07.2014 позовні вимоги задоволено частково. Суд стягнув з КП "Факел" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" пеню в розмірі 2 500, 00 грн, 7% штрафу в розмірі 3 000, 00 грн, суму інфляційного збільшення в розмірі 1 281, 26 грн, 3% річних в розмірі 1 930, 39 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Крутовських В.І., судді Дмитренко Г.К., Прокопенко А.Є.) від 09.12.2014 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2014 змінено в частині стягнення пені та штрафних санкцій, стягнуто з КП "Факел" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" пеню в розмірі 4 816, 05 грн та 7% штрафу в розмірі 5 497, 22 грн. Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2014, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить її скасувати в частині, якою відмовлено у стягненні пені 4 816, 05 грн та 7% штрафу - 5 497, 22 грн та в цій частині прийняти нове рішення, яким стягнути з КП "Факел" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" пеню у розмірі 4 816, 05 грн та 7% штрафу - 5 497, 22 грн, у стягненні яких було відмовлено.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції було допущено порушення і неправильне застосування норм матеріального права, зокрема ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, та процесуального права, а саме п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.01.2015 касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.02.2015.

КП "Факел" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2014, як таку, що прийнята у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, залишити без змін, а касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" - без задоволення, оскільки її доводами не спростовуються фактичні обставини справи, які з достовірністю встановлені судом апеляційної інстанції.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.02.2015 розгляд справи відкладено на 18.02.2015.

Відповідно до розпорядження Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 16.02.2015 № 05-05/120 для розгляду касаційної скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 зі справи № 904/3623/14, сформовано колегію суддів у такому складі: суддя Студенець В.І. - головуючий, судді Васищак І.М., Грек Б.М.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між НАК "Нафтогаз України", правонаступником якої є ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та КП "Факел" 28.08.2012 укладено договір купівлі-продажу природного газу № 12/8141-БО-3, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору продавець передає покупцеві з 01 серпня 2012 року по 31 грудня 2012 року газ обсягом до 488, 0 тис. куб. м.

Згідно з п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Сторонами узгоджено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 договору).

Договір відповідно до пункту 11.1. набув чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками сторін, та поширював дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 серпня 2012 року і діяв в частині поставки газу до 31 грудня 2012 року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов договору відповідно до актів приймання-передачі природного газу від 31.10.2012 і 30.11.2012 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" поставило, а КП "Факел" прийняло природний газ обсягом 154, 303 тис. куб. м на загальну суму 719 319, 86 грн.

Виплата вартості газу, як встановлено господарськими судами, була проведена з порушенням встановленого строку оплати, платежами від 04.01.2013 в розмірі 252 256, 64 грн, від 10.01.2013 в розмірі 250 000, 00 грн та від 11.01.2013 на 250 000, 00 грн, тобто заборгованість існувала з 14.11.2012 по 11.01.2013

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з простроченням КП "Факел" оплати за газ, переданого йому ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за договором купівлі-продажу природного газу № 12/8141-БО-3, позивач просив стягнути з відповідача 3% річних за період з 14.11.2012 року по 04.01.2013 року - 671, 28 грн, з 14.12.2012 року по 11.01.2013 року - 1 259, 10 грн, інфляційні з листопада 2012 року по грудень 2012 року - 156, 75 грн, за грудень 2012 року - 1 124, 51 грн.

Вказані вимоги судами визнано обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

Окрім того, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" просило стягнути з КП "Факел" пеню за період з 14.11.2012 року по 04.01.2013 року в розмірі 3 347, 95 грн, з 14.12.2012 року по 11.01.2013 року - 6 284, 15 грн; 7% штрафу з 14.11.2012 року по 31.12.2012 року - 10 994, 43 грн.

Місцевий господарський суд з врахуванням того, що КП "Факел" сплатив суму боргу, а ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не надано доказів завдання йому збитків неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, вважав за можливе зменшити розмір пені до 2 500, 00 грн. за період з 14.11.2012 по 10.01.2013 та 7% штрафу до 3 000, 00 грн.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення місцевого господарського суду в цій частині, виходив з того, що судом першої інстанції не було враховано майновий стан обох сторін, які беруть участь у зобов'язанні та інші інтереси сторін. Крім того, суд не дав належної правової оцінки доказам, наданим обома сторонами в обґрунтування своїх позицій, щодо наявності чи відсутності збитків. Судом було враховано лише ступінь виконання зобов'язання боржником та те, що порушення зобов'язання не завдало значних збитків позивачу. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що пеня та 7% штрафу підлягають зменшенню до 4 816, 05 грн та 5 497, 22 грн відповідно.

Згідно із ст. 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 ГК України також встановлює, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 статті 83 ГПК надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

На підставі викладеного, з огляду на встановлені місцевим господарським судом фактичні обставини справи та з врахуванням інтересів обох сторін суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення сум пені та 7% штрафу до 4 816, 05 грн та 5 497, 22 грн відповідно, у зв'язку з чим обґрунтовано змінив рішення місцевого господарського суду в цій частині.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ПАТ "НАК "Нафтогаз України", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення ч. 2 ст. 1117 не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 у справі № 904/3623/14 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Васищак І.М.

Грек Б.М.